Дніпро піниться! Що ж то за піна така та звідки з’явилась?

pena2


Мабуть багато дніпрян минулого тижня бачили піну на дорогах міста після зливи. Та мало хто надав цьому значення. Дивне явище можна було побачити на проспектах Поля, Дмитра Яворницького та ще у декількох районах міста. Соцмережі одразу вибухнули здогадками, дніпряни кинулись активно обговорювати, що ж то за піна така та звідки з’явилась.


Ще під час зливи деякі активісти почали подейкувати в соцмережах. Мовляв, піна – це результат того, що деякі автомийки незаконно зливають воду в ливневу систему. У міськраді є своє пояснення цього дивного явища.

«Мы брали моющим средством мыли улицу Титова и несколько центральных улиц. Возможно моющее средство осталось на улице, оно экологически чистое. И попало, в момент, когда выпал дождь, проехал транспорт и появилась какая-то незначительная пена», – говорить заступник міського голови Михайло Лисенко.

Однак однозначної відповіді на це питання немає. Адже ніяких досліджень речовини, через яку пінилася вода, не проводилось. Цю тему почали жваво обговорювати у соцмережах. З’явилась цікава версія: піну на дорогах викликали каштани.

скрин комментов 2Ось такі наприклад  коментарі з’явилися на сторінках фейсбука:

– Пена возникает из-за каштанов, раздавленных шинами машин;

– Именно каштаны дают пену;

– Давят каштаны, вот и пена. И никакой химии, все натурально;

Чи можуть каштани створити піну на дорогах, ми поцікавилися у науковців.pena

«В плодах каштанів дійсно в великій концентрації вміщуються сапоніни. Тобто, фактично це дуже активні поверхневі речовини. Фактично це аналоги мила. Вони гарно піняться», – пояснює кандидат біологічних наук ДНУ ім. Гончара Вадим Манюк

А ще незначна кількість піни може виділятися навіть з листя дерев. Й справді, каштани навіть використовують для прання речей. Для цього достатньо очистити плоди від шкірки та подрібнити їх.

Ну а активістка Тетяна Лампіка, яка називає себе екологом, тільки за вихідні у Фейсбуці надрукувала аж 10 постів. Саме вона й висловила думку, що піна з’явилася через діяльність автомийок. А ще активістка частенько друкує ось таке.скрин Лампика

«Город рулит… ещё не все потеряно, но должен быть департамент экологии и им должен руководить человек сильный, системный и неподкупный», – пише на своїй сторінці у ФБ Тетяна Лампіка.

Чи ж не себе пропонує пані Лампіка? Натякаючи, що вона і є той самий керівник. Звідси – й несамовита критика всього, що ворушиться: те не зробили, те не відремонтували. Михайло Лисенко вважає: надмірна активність у віртуальній сфері – ознака того, що людині просто нема чого робити в реальному житті.

«Честно говоря, я не хочу комментировать непонятно кого. Лампика, кто такая Лампика и её мнение? Меня не интересует ни мнение Лампики, ни Люции Францевны Пферд. Мы как-то сами разберемся без Лампики», – говорить заступник міського голови Михайло Лисенко.

Наша знімальна група вирішила перевірити автомийку на проспекті Олександра Поля, де було найбільше піни. Вона працює вже 12 років. Власниця запевняє –  у них все законно.

«У нас на мойке имеются все очистные сооружения. Нашу мойку постоянно проверяют Горводоканал, экологические службы. Все договора на очистные сооружения у нас есть», – запевняє власниця автомийки Клавдія Устименко.

Тож, хоч пані Лампіка й звинувачує ледь не всі автомийки Дніпра у незаконних «врізках», її слова не підтверджуються.  Але головне питання, звідки ж з’явилася дивна піна залишається. Науковці та комунальники тепер обіцяють бути більш пильними і у випадку, якщо це повториться, обов’язково взяти проби піни та відправити їх на дослідження.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 


© КП «ДМСТ»

2018 Всі права застережено

При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове


circlefacebook circleyoutube circleinstagram circleemail